ПРАЦЮЄМО РАЗОМ:

Взаємодія музичного керівника і

вчителя-дефектолога

 Логоритміка – це низка вправ, завдань, ігор, що поєднує в собі музику і рухи, музику і слово, музику, слово і рухи. І все це направлення на вирішення корекційних, освітніх, а також оздоровчих задач. Якщо ми проаналізуємо рекомендовані схеми, які пропонують різні автори, то ми помітимо, що до них включено різні види музичної діяльності: співи, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах.
Співи – включають в себе вправи та підспівки для тренування периферичного відділу мовного апарату а також вправи для розвитку дрібної моторики, ігри зі співами, координацію співів і рухів.
Сприйняття музики (слухання) – використовується для релаксації для активізації і розвитку слухової уваги а також розвитку вольових рис характеру.
Музично-ритмічні рухи – мають на увазі вправи, ігри зі співами та словом, інструментальні ігри для розвитку уваги, пам’яті, координації рухів, орієнтації у просторі, почуття ритму, тощо.
Гра на музичних інструментах – допомагає розвитку почуття ритму та дрібної моторики.
Виходячи з усього цього, можна зробити висновки: музичний керівник, який знайомий з основами логопедії та зацікавлений в роботі з дітьми, у яких присутні вади мови допомагати в корекційній роботі кожній дитині.
Матеріал який зазвичай використовується на заняттях.Що ж дає найбільш ефективний результат? Який матеріал?
Ігри зі словом, ігри зі співами, музично-дидактичні ігри і вправи, а також різноманітні вправи для формування основних рухів, які навчають орієнтуватися у просторі; загально розвиваючі вправи для розвитку різних груп м’язів, перш за все – для рук, дрібної моторики; вправи, що виховують музично-ритмічні почуття; вправи для розвитку уваги і пам’яті, а також ті, що регулюють м’язовий тонус.
4
Серед музично-ритмічних рухів на заняттях з логоритміки вправи займають головне місце.
Структура логоритмічних занять
І частина: Вступна.
Підготовка до мовного, та моторного навантаження (використовуються вправи на розвиток основних рухів та почуття ритму).
ІІ частина. Головна.
Включає різні вправи на розвиток уваги, координації рухів, мови з рухами, м’язового тонусу, відчуття ритму, мовленнєві та мімічні рухи, дрібна моторика, а також слухання, співи, гра.
ІІІ частина. Заключна.
Повертає дітей у спокійний врівноважений стан.
Але практика роботи з дітьми вищезгаданої категорії показала, що можна використовувати різні варіанти цієї схеми. Це залежить від низки факторів:
1) від психофізичних особливостей дітей даної групи, їх стану на момент проведення заняття;
2) від корекційних задач на даний період;
3) від часу проведення заняття тощо.
Логоритміка – найкращий показник роботи муз.керівника з дефектологом, їх співпраці. Адже корекційні задачі, які вирішують обидва спеціаліста – однакові: допомогти дитині повірити у свої можливості розбудити її внутрішні можливості полегшити їй процес адаптації у суспільному житті.
Якщо підходити до цього заняття творчо, кожен з них стане неповторним, цікавим, яскравим, та водночас зможе вирішити багато складних корекційних задач.