Хореографічний гурток «Грація»

«Танцювати – значить відчути себе прекрасним, витонченим, сильним. Це грація, це земна краса, яку ти можеш отримати»

Програма гуртка передбачає додаткові освітні  послуги для дітей дошкільного віку відповідно вимог Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» за художньо-естетичною лінією розвитку.

Танок — це сукупність виразних злагоджених рухів, об’єднаних загальним ритмом, що виражають почуття й настрій тих, хто танцює. За своєю руховою природою танок близький до деяких засобів фізичної культури, а за естетичними параметрами — до духовної.

Так, формуючи тілесну культуру танцю, ми розв’язує­мо такі завдання фізичного виховання: оптимізація ру­хової активності залежно від індивідуальних та статево-вікових особливостей; підвищення функціональних можливостей організму та його гармонійний розвиток; запобігання та корекція відхилень у фізичному розвитку дітей. Корисно використовувати елементи танцю в сис­темі фізичного виховання дітей дошкільного віку, що сприятиме формуванню якісних характеристик рухів: ви­разності, ритмічності, чіткості, координованості та ціліс­ності. Емоційна забарвленість танцювальних вправ надає рухам енергії або м’якості, більшого розмаху чи стриманості і в той самий час сприяє їхній розкутості та невимушеності. Танцювальна діяльність дозволяє вирі­шувати корекційно-профілактичні завдання: формуван­ня постави та корекція деяких її порушень (незначний лордоз, кіфоз, сколіоз), запобігання та корекція таких відхилень у формуванні чи анатомічній будові стопи, як плоскостопість.

Духовна культура танцювального мистецтва в ши­рокому плані спрямована на залучення дітей до загаль­нолюдських культурних цінностей, а у вузькому — спри­яє розвитку художнього смаку та емоційної сфери дитини, вихованню позитивних форм поведінки та спіл­кування, формуванню навичок психорегуляції.

Танок як один із видів розваги сприяє емоційній роз­рядці, подоланню негативних емоцій, зняттю напружен­ня. Як відомо, в людині генетично закладена потреба у психічній та фізичній рівновазі, тому нам подобається танцювати, особливо дітям, які в такий спосіб можуть також виразити себе та задовольнити потребу в русі.

Саме за допомогою відповідних рухів, поз, міміки, жестів під музику дитина може передати свій настрій, почуття, переживання, влучно розкрити цілісний музич­но-руховий образ. Усе це допомагає розвивати танцю­вальну творчість, яку слід розуміти як здатність дитини створювати нові рухи, варіанти комбінування та усклад­нення вже відомих елементів; а також це вміння само­стійно імпровізувати в процесі музично-рухової діяль­ності відповідно до особливостей музичного твору на основі вивчених танцювальних та образних рухів.

Танцювальна діяльність також сприяє психічному розвитку дитини: розширенню кругозору, активізації пі­знавальних процесів, розвитку довільної уваги, пам’яті (зорової, слухової, рухової), творчої уяви.

Хореографія виконує не тільки загально розвивальні функції, а й може розв’язувати завдання морально-етичного виховання. Так, під час хореографічних за­нять можна розширювати дитячі інтереси, розвивати вміння бачити прекрасне в хореографії та інших видах мистецтва, формувати навички культури одягу, культури поведінки та культури рухів (зокрема запрошення до танцю, яке підкреслює гідність і повагу до того, з ким танцюють і для кого танцюють), привчати до охайності, самостійності, відповідальності та обов’язкової дис­ципліни.

Поряд з іншими видами мистецтва танок відіграє знач­ну роль у відродженні та збагаченні національної культури. Ознайомлення дітей з яскравим колоритом української хореографічної лексики, цікавими компози­ційними формами, своєрідними національними костюма­ми допомагає дітям усвідомити значущість національно-культурних цінностей, зокрема традицій, обрядів.

У житті дошкільнят хореографічна  діяльність посідає одне з провідних місць у музичному вихованні. Малюки з задоволенням виконують нескладні таночки, грають у музично-рухові ігри.

Мета. програми полягає у сприянні індивідуального становлення особистості дитини під впливом цінностей хореографічного мистецтва у її фізичній, емоційно-пізнавальній, художньо-естетичній, творчій життєдіяльності на основі компетентного підходу,  залучення дітей до краси хореографічного мис­тецтва; виховання інтересу та любові до танцювальної діяльності; формування початкових хореографічних умінь та навичок, засвоєння нескладних танцювальних рухів та етюдів; розкриття та розвиток творчого потенціалу, виявлення та створення умов для розвитку обдарованих дітей.

Завдання.

♦ ознайомити дітей з різними видами танцювального мистецтва (народним, , бальним, класичним, сучасним) та доступною термінологією відповідного хореографічного напрямку;

♦ формувати навички виконання хореографічних рухів, які відповідають віковим особливостям та індивідуаль­ним можливостям дітей, сприяти розвитку вміння вільно володіти своїм тілом і користуватися необхідними засобами рухової виразності (добирати до рухів відповід­ні пози, жести, міміку)

♦ вчити співвідносити рухи з характером музики, роз­вивати почуття ритму (відображення в русі ритмічного малюнку мелодії за допомогою плескання або тупання);

♦ розвивати силу та еластичність різних груп м'язів, здійснювати профілактику та корекцію окремих анатомо-фізіологічних відхилень;

♦ розвивати вміння орієнтуватись у просторі під час виконання різних видів музично-ритмічних рухів, само­стійно перешиковуватись і виконувати композиційні ма­люнки ("хвилі", "завиток", "великі та маленькі зіронь­ки", "концентричні кола" тощо);

♦ розвивати вміння емоційно переживати ігрову ситу­ацію в танці, знаходити індивідуальну пластику для роз­криття музично-рухового образу, заохочувати до віль­ної імпровізації під час складання власних танцювальних форм, звертати увагу дітей на красу власних рухів;

♦ залучати малюків до національної народної творчості, знайомити з композиційними різновидами українського танцю (хоровод, гопак, козачок, гуцулка);

♦ виховувати інтерес до танцювальної діяльності, роз­вивати естетичні почуття та художній смак, формувати навички культури поведінки та культури одягу, вихову­вати морально-вольові якості.

Чечель Наталія Миколаївна